Жовтий Віктор Васильович
| Віктор Жовтий | |
|---|---|
| Народився | 9 січня 1947 Україна |
| Помер | 3 липня 2004 (57 років) Архангельськ, Росія |
| Поховання | Vologda Cemetery (Arkhangelsk)d |
| Громадянство | Російська Федерація |
| Національність | українець |
| Діяльність | режисер |
| Заклад | Архангельському театрі драми імені М. |
| Нагороди |  |
Віктор Жовтий (9 січня 1947 — 3 липня 2004, Архангельськ, Російська Федерація) — український актор театру в Росії.
Віктор Жовтий народився 9 січня 1947 році в Україні.
У 1969 закінчив акторський факультет Харківського інституту мистецтв, після чого працював в театрах міст Суми (Сумський обласний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна), а потім емігрував у Росії, до Комсомольська-на-Амурі.
У 1976 переїхав до Архангельська і Працював у Архангельському театрі драми імені М. В. Ломоносова[1].
Вперше на сцену Архангельського театру ім. Ломоносова вийшов 23 листопада 1976 в ролі Портоса в спектаклі «Три мушкетери» за романом Олександра Дюма.
Майже 30 років віддав сцені архангельського театру і зіграв за цей час близько 100 ролей.
Віктор Жовтий був актором яскравого комедійного дарування і запам'ятався глядачам в ролях Меккі-Ножа в «Тригрошовій опері» Брехта, Митрофана в «Наталці Полтавці» Іван Котляревський, Флорана у «Вечірніх дзвонах», Дідуся у «Предках» та багатьох інших.
Також юні глядачі дуже любили Віктора Жовтого за зіграні ним персонажі в дитячих спектаклях, таких як «Карлсон», забавний і незлий чаклун Фу-Ти в «Маленькій феї», дотепний Осел в «Бременських музикантах».
Колеги і глядачі відзначали його привабливість, музикальність, пластичність і без перебільшення називали його прикрасою будь-якої вистави, навіть якщо він грав у ній скромну роль.
В останні роки життя через важку хворобу Віктор Жовтий уже не виходив на сцену.
Помер 3 липня 2004, на 58-му році життя[2].
Після громадянської панахиди, що відбулася 7 липня 2004 об 11:30 в приміщенні Поморської філармонії, Віктор Жовтий був похований на Вологодському цвинтарі Архангельська[3].
В ніч з 17 на 18 вересня 2010 невідомі зловмисники зламали кілька хрестів і пам'ятників на Вологодському цвинтарі Архангельська, серед них був і хрест на могилі Віктора Жовтого. Згодом хрест був відновлений[4].
- 1979 — Меккі-Ніж («Тригрошова опера» Б. Брехта)
- 1980 — Митрофанушка («Наталка» Д. Фонвізіна)
- 1983 — Ернандо («Дама серця перш за все» П. Кальдерона)
- 1989 — Вовка («Відлюдний наше море» Н. Коляди)
- 1990 — плюмажами («Диваки на підмостках» А. Аверченко)
- 1992 — Портупея («Зойчина квартира» М. Булгакова)
- 1993 — кавалер де Ріппафрата («Мережі любові» («Трактирщица») К. Гольдоні)
- 1995 — Флоран («Вечірні дзвони» ( «Священні чудовиська») Ж. Кокто)
- 1996 — Дід («Предки»)
- Осел («Бременські музиканти» В. Ліванова та Ю. Ентіна)
- старшина Біденко («Син полку» В. Катаєва)
- Розбійник («Трубадур та його друзі»)
- Карлсон («Малюк і Карлсон» А. Ліндгрен)
- Імператор («Нефритова Фея» Г. Шимановського) і багато інших.
Поставив в Архангельському драматичному театрі імені М. В. Ломоносова такі спектаклі:
- «Маленька фея»
- «Пригоди папуги»
- «Ємеліне щастя»
- «Троє поросят»
- ↑ Виктор Васильевич Жовтый — сайт Архангельского театра драмы имени М. В. Ломоносова[недоступне посилання з Июнь 2018]
- ↑ Скончался Виктор Васильевич Жовтый — Правда Севера. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 липня 2020.
- ↑ Виктор Васильевич Жовтый — сайт «Архангельский некрополь»
- ↑ На Вологодском кладбище вандалы сломали кресты и памятники — сайт «Архангельский некрополь»